Чернівецька торгово промислова палата
Menu
<

некомерційна організація, що об'єднує суб'єктів підприємницької діяльності

Чернівецькі підприємці у 2000 році відзначали 150-річчя інституту торгово-промислових палат на Буковині, які були і є найпершими виразниками їх інтересів. Історичне минуле буковинських торгово-промислових палат багато на події як в економічному так і політичному житті краю. Палатівський рух на Буковині зародився в другій половині ХIХ сторіччя, коли розвиток промисловості та торгівлі викликав до життя установу, що представляла інтереси торгового та промислового люду краю. З того часу торгово-промислові палати на Буковині працювали під юрисдикцією різних держав: Австро-Угорської імперії – майже 70 років, Румунії – чверть, а СРСР – половину сторіччя.
Палата торгівлі та промисловості Буковини була створена на підставі Указу австрійського цісаря від 18 березня 1850 року. Першого червня того ж року 29 представників від установ торгівлі та промисловості краю провели установчі збори щодо створення палати торгівлі та промисловості Буковини. Було затверджено її кількісний склад з 15 осіб, які розподілялися по двох секціях: торгівлі та промисловості. Кожна з них охоплювала всіх підприємців даної галузі, які працювали на теренах Буковинського краю.
Президентом палати було обрано Вільгельма фон Альта, лицаря Ордена Залізної корони III класу, Ордена Франца Йосифа, Ордена Святої Анни, директора Буковинської ощадної каси, почесного члена політехнічного товариства у Вюрбурзі, почесного громадянина м. Чернівці. Зайве говорити, що членами палати були крупні землевласники, власники заводів та фабрик, банкіри, купці, тощо. Австрійський уряд надав Палаті право користуватися певними політичними правами: палата була визнана окремим виборчим округом у виборчій системі і отримала 2 місця в Буковинському сеймі та одне місце в Палаті послів Австрійської імперії. Палата представляла і захищала інтереси торговців та промисловців краю, вносила пропозиції з питань, що входили до її компетенції. В коло її діяльності входили справи, що стосувалися митниці, консульств, карантинних закладів, кредитно-позичкових кас, крайових перевезень, залізничного та річкового сполучення, телеграфно-поштового зв’язку, ярмарків, торгів, мір та ваги. В цілому Палата була зв’язуючою ланкою між урядом з одного боку і підприємцями з другого і підпорядковувалася Міністерству торгівлі Австрійської імперії. Палата торгівлі та промисловості Буковини з перших кроків свого існування зайняла впливову позицію в соціальному житті краю. За її ініціативою в Чернівцях було засновано зернову (продуктову) біржу. Вже в 1851 році вийшов друком в друкарні Екгарда в Чернівцях звіт про її діяльність, де були подані довідки про стан розвитку торгівлі, промисловості та сільського господарства на Буковині.

В щотижневих звітах подавалися відомості ремісників Буковини: токарів, красильників, м’ясників, швейників, цирюльників, ювелірів, мулярів та інших. У 1868 році до складу Палати вже входило 16 дійсних членів ( по 8 у кожній з двох секцій) та 10 членів-кореспондентів (почесних членів, які обирались на все життя). Останні, як правило займали важливі державні посади. Члени Палати обирались по вибочих категоріях, шляхом прямих виборів відкритим голосуванням. Право голосу мали підприємці, що володіли майновим цензом ( розмір промислового податку мав складати не менш 2 флоринів і 10 крон), які були австрійськими громадянами і мали громадянські та політичні права. До таких , в першу чергу відносились банкіри, купці, фабриканти, власники металургійних заводів, будівельних контор, тощо. Засідання палати проходили відкрито, їх протоколи публікувалися в місцевих газетах. Фактично Палата мала функції дорадчого органу, але з власної ініціативи чи на запит Міністерства торгівлі чи Буковинської краєвої управи вона представляла свої пропозиції щодо потреб торгівлі та промисловості, проекти законів в цій галузі, про необхідні державні установи торгово-промислового профілю, про рівень середньориночних цін на товари та послуги. Палата давала згоду на кандидатуру в судові засідателі в справах торгівлі, при необхідності виступала третейським суддею у розв’язанні торгових та промислових конфліктів. В обов’язки Палати входила організація промислових виставок, складання щорічних звітів про свою діяльність, ведення реєстру торгово-промислових закладів, з зазначенням даних, необхідних для складання торгово-промислової статистики. Крім цього вона вела реєстрацію фірмового клейма, патентів, довідок підприємств. Палата торгівлі та промисловості Буковини регулювала торгівельні відносини в краї, сприяла відкриттю базарів, проведенню ярмарків, давала дозвіл на заняття торгівлею, ремеслами, брала дорадчу участь у виробленні митної та тарифної політики, укладанні торгових угод з Румунією, Російською імперією, Німеччиною, брала участь у заснуванні гімназії, торгівельних та ремісничих шкіл. У 1886 році Палату очолив власник фабрики Фрідріх Лангенган. За його безпосередньої участі архітектор Фрідріх Готесман спроектував нове приміщення Палати, яке в 1910-1912 роках було збудовано на Театральній площі м. Чернівці.

Фасад приміщення прикрашає галерея майолікових щитів із зображенням головних знарядь цехових ремесел. На одному із щитів зображено герб міста Чернівці (сьогодні це приміщення займає Буковинська державна медична академія). В 1911 році на чолі Палати став Вільгельм Тітінгер. ЇЇ склад розширився до 38 осіб, 23 представника Палата мала в різних торгівельних та промислових установах краю. Проте, свою діяльність Палата припинила у зв’язку з розпадом Австро-Угорської монархії в 1918 році. Підсумуючі діяльність Палати в цій період слід відзначити, що за 68 років її існування під юрисдикцією Австрійської імперії президентами Палати було лише 3 особи.

 ПЕРША РЕГІОНАЛЬНА ТПП НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ

З набуттям незалежності Україною нова економічна ситуація дала бурхливий поштовх розвитку підприємницьких кіл та їх об’єднань. 2 березня 1993 року відбулися збори 18 буковинських співзасновників, які керуючись Законами України “Про власність”, “Про підприємства в Україні”, “Про підприємство” уклали договір “Про створення і діяльність асоціації “Торгово-промислова палата Буковини” та прийняли її Статут. В кінці березня цього ж року Чернівецька обласна державна адміністрація на підставі розпорядження “Про дольову участь в торгово-промисловій палаті Буковини” виступила співзасновником Палати.
В травні 1993 року облдержадміністрація та ініціативна група по створенню Чернівецької торгово-промислової палати Буковини направила листа на адресу Голови Президії Торгово-промислової палати України Михайліченко О.П. з проханням дати згоду на присвоєння створеній палаті найменування “Чернівецька торгово-промислова палата Буковини”. 7 вересня 1993 року Торгово-промислова палата України видала наказ № 12 “Про створення Чернівецької торгово-промислової палати Буковини”. Це була перша регіональна торгово-промислова палата в незалежній Україні, яка об’єднала буковинських промисловців та підприємців на користь розвитку економіки краю, розширення торгово-економічних і науково-технічних зв’язків підприємств області з іншими регіонами та державами.

За роки своєї діяльності Чернівецька торгово-промислова палата значно підвищила свій рейтинг в діловій спільноті регіону. Зокрема, своєю активною участю у розвитку економіки краю, її інтегруванні в господарську систему України, формуванні сучасної промислової, фінансової і торгової інфраструктури, розширенні торгово-економічних і науково-технічних зв’язків підприємств області з іншими регіонами та іноземними бізнес-структурами. Цьому в значний мірі сприяє палатівська газета «Діловий вісник», яка щомісячно видається і розповсюджується з липня 1995 року.
Підвалинами міжнародних контактів в інтересах місцевих товаровиробників є підписані та діючі двохсторонні угоди про співробітництво Чернівецької ТПП з 14-ю зарубіжними регіональними торгово-промисловими палатами Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії, Білорусії, Молдови, Росії та Таджикистану.
З метою реалізації Протоколу намірів глав держав України, Румунії та Молдови щодо поширення взаємовигідного транскордонного співробітництва та утворення Еврорегіону “Верхній Прут”, Чернівецька торгово-промислова палата ініціювала створення у лютому 1999 року Асоціації Торгово-промислових палат Єврорегіону “Верхній Прут” за участю Сучавської і Ботошанської ТПП (Румунія) та Бельцького відділення ТПП Республіки Молдова. В її активі низка заходів, що конкретно сприяє просуванню товарів українського, румунського та молдавського виробництва на ринках своїх країн, здійсненню торгівельних угод та інших форм співробітництва.
Палата перша і поки єдина з регіональних торгово-промислових палат, що має декілька своїх представництв за кордоном. Плідно працюють в сфері розширення торгово-економічних та науково-технічних зв’язків ділових кіл Буковини з бізнесовими структурами зарубіжжя, активно сприяють просуванню українського товаровиробника на європейський ринок представництва палати в м. Сучава (Румунія) та м. Целлє (Німеччина).